20.04.07
Сто мільйонів — на теплову революцію...
Оксана ТЕЛЕНЧІ.
...і через рік усім українським споживачам буде гарантовано доволі дешеве тепло, запевняє львівський винахідник Олександр Єкимовських. Винайдений ним спосіб спалювання природного газу, модернізації старих вітчизняних котлів дає змогу економити дефіцитне пальне вдвічі—втричі.
Це — ймовірно, очевидно і вже перевірено компетентними експертами та практикою. Насамперед — статистика. Нині Україна споживає 75 млрд. куб. м газу. З них видобуває близько 20 і може збільшити цю цифру до 30. Тобто за умови впровадження енергозберігаючих технологій, зокрема тих, що пропонує Олександр Єкимовських, Україна зможе зекономити 25 млрд. куб. м газу та почуватиметься енергонезалежною. Винахідник вважає, що протягом року можна модернізувати усі 50 тисяч старих вітчизняних котлів, які функціонують на підприємствах і в установах України. На це, за словами Олександра Анатолійовича, потрібно всього-на-всього 100 мільйонів гривень. Альтернатива — мільярди доларів (яких реально немає) на закупівлю дорогого імпортного устаткування, від котрого, до слова, за кордоном уже відмовляються...
Фантазії на теми «вічного двигуна»? Аж ніяк. Розробками львівського винахідника уже зацікавилася НАК «Нафтогаз України». Тривають переговори з потенційними партнерами з Чехії, Словаччини, Румунії, Німеччини, Росії про спільне виробництво каталізаторів. Олександр Єкимовських не раз звертався до керівників усіх ешелонів влади. Вони обіцяли сприяти, підтримувати тощо, але... після виборів. Потім персоналії змінювалися, і листування розпочиналося спочатку. Винахідник констатує з гіркотою, що усі ешелони влади — це бюрократи, які ладні поховати будь-яку наукову новинку і технологію. Попри все це невтомний винахідник, наділений дивовижною енергією мислі, продовжує стукати в усі двері із новими оригінальними ідеями і розробками.
— Я просто аналізую все, що бачу довкола себе. Мені здається, що світ — це конструктор. Його можна розбирати і складати багато разів — кожен раз по-іншому. Я, наче парфумер, відчуваю всі його складові, — каже про себе Олександр Єкимовських.
А може, у попередньому своєму житті він був... Леонардо да Вінчі? Не усміхайтеся, бо аналогій — аж надто багато. Отже, по порядку. Він народився 29 серпня 1956 року в Свердловську. Саме того дня випробували радянську водневу бомбу. Його батьки працювали на знаменитому «Уралмашзаводі». Хлопець займався у всіх гуртках і спортивних секціях, які лишень можна було охопити. З п’яти років малював, з 12 років — займався карбуванням. Захоплювався копіюванням орденів, монет, медалей, зброї. У шкільні роки був призером художніх виставок. Коли служив у армії, організував навчальні майстерні, де виготовляли сувеніри. Після армії переїхав до Львова, почав працювати на залізниці. Водночас створив оперативний загін для боротьби з розкраданням соціалістичної власності, який відзначали як кращий в Україні й СРСР. Одного разу (1985 року) був випадок: він проїхав п’ять кілометрів, вчепившись у дах автомобіля порушників. Коли автомобіль загальмував, сміливець упав на землю. Лікарі констатували струс мозку, втрату пам’яті й частково — зору.
— Побоювалися, що все закінчиться деградацією, але сталося навпаки: саме тоді я «прокинувся» винахідником. Мені перепало більше, ніж Ньютону від яблука, — жартує пан Олександр. — Довелося оформити інвалідність і зайнятися тим, що раніше вважав за хобі, — сувенірами і винаходами. У 1989 році заснував сувенірне виробництво. Ми виготовляли настільки точні копії, що в середньовіччі мене б таки спалили на вогнищі. Раритетні речі з Ермітажу я зробив дешевими, доступними для кожного. А один із моїх винаходів обіцяє людству нове покоління оргтехніки. Так можна сказати про технологію форм високоточного тривимірного об’ємно-графічного рельєфоутворення. З її допомогою можна виготовляти кліше для поліграфії, офісного і художнього друку. Ця технологія, швидка і дешева, стане в пригоді також на монетних дворах, ювелірних фабриках. Графічне зображення можна ручкою намалювати на папері з допомогою особливого полімеру, за 15 хвилин маєте рельєфно-графічне зображення. Швидкість і точність виконання значно вища, ніж за комп’ютерного способу, а собівартість —набагато нижча.
— Я винайшов малогабаритне і потужне джерело живлення для кварцових ультрафіолетових випромінювачів бактерицидно-лікувальної дії, — продовжує Олександр Анатолійович. — Власним коштом придбав 500 кварцових ламп і зробив із них 500 випромінюючих УФ-пристроїв. Потому запропонував львів’янам користуватися ними напрокат — за три гривні на добу для «чищення» житла. Подарував 50 ламп для лікарень області, ще десять — туберкульозній лікарні, де вони найбільш необхідні. Коли там провели обстеження — туберкульозної палички не виявили...
Однак усе це, як кажуть, «квіточки» порівняно зі справді революційними, глобальними і водночас геніально простими розробками, що їх запропонував Олександр Єкимовських, у царині енергозбереження. Винахідник реально підвищив ККД та ефективність газових приладів на максимально досяжні результати. Йдеться про винайдений ним спосіб ламінарно-каталітичного спалювання природного газу. Аналогів цієї системи спалювання газу, за словами автора, немає у світовій практиці.
А який вигляд матиме «теплова революція?» Автор поїздив Україною, вивчив усі різновиди діючих котлів і тепер може організувати бригади «швидкої допомоги» для теплоенергетики усієї України. З цією метою створив міжнародний центр упровадження нових технологій «Теплоцентр-Академія». Для населення він пропонує окрему програму модернізації газових плит і колонок. Приклади реального втілення ідей уже є, їх можна відчути «на дотик».
— Тепер, після модернізації котла, Львівський завод залізобетонних виробів № 1 може отримувати продукції удвічі більше, спалюючи ту саму кількість газу, — розповідає Олександр Анатолійович. — Модернізація без капітальних затрат займає один робочий день, окупність — місяць. За рахунок зниження собівартості продукції підвищується конкурентність. А головне те, що пароутворення котла збільшується втричі. Уся м’ясо-, молочна, цукрова, харчова, спиртова і паперова галузі постійно потребують перегрітої пари для переробки сировини. У житлово-комунальному господарстві можна отримати реальну економію газу без підвищення ціни на послуги!
Здавалося б, за нинішніх газово-тарифних «воєн» варто увімкнути для цих винаходів «зелене світло», і навіть якщо Європа не покличе нас до себе, ми самі знатимемо, куди і як рухатися та ще й досвідом поділимося. Та в цьому випадку Захід аж ніяк не зацікавлений у ноу-хау львів’янина. Зрештою, й українські теплоенергетики також не поспішають. Чому? Може, не довіряють винахідникові? Не в тім річ. Олександр Єкимовських говорив без евфемізмів про так звані «відкати» від зарубіжних фірм. Вони такі великі, що чиновникам (згори донизу) просто невигідно, за його словами, дбати про вітчизняного виробника. До слова, й у Львівській міськраді придбали чотири дорогі котли фірми Vіessmann. Натомість Олександр Єкимовських з нагоди 750-річчя Львова зробив подарунок — модернізував один із вітчизняних котлів. Його вистачає для надійного обігріву дев’яти тисяч квадратних метрів приміщень міськдержадміністрації. Підраховано, що німецький котел для обігріву такої площі має витратити щонайменше на третину більше газу. Тож навіщо марнувати кошти громади? Питання відкрите.
На міжнародній виставці «Аква-Терм-2004», що відбулася в Києві, Олександр Єкимовських сміливо кинув виклик зарубіжним колегам із відомих у світі фірм. Запропонував їм «змагання» на виготовлення найпростішого, найнадійнішого, найпотужнішого, найдешевшого і найбільш економічного обігрівального котла. Сподівався на «олімпійські» принципи змагання, але отримав лише відписки.
У жовтні 2006 року Олександр Єкимовських зустрівся із заступником директора Національного агентства з ефективного використання енергоресурсів України Олександром Крутем. Той рекомендував йому зробити місто Львів ( на базі «Львівтеплоенерго») взірцевим стосовно економії природного газу і потому поширити досвід. Нині Олександр Єкимовських продовжує поїздки Україною, підписує угоди. Одне слово, теплова (і не лише теплова) революція таки гряде! Навіть без політиків і керівників влади. За покликом розуму, тверезого глузду й віри в українське.
Львів.
На знімку: львівський винахідник Олександр Єкимовських.
Від редакції: розпочинаючи цією публікацією редакційний РИНОК РЕГІОНАЛЬНИХ ІДЕЙ (РРІ), ми сподіваємося відкрити для широкого загалу — від Заходу до Сходу, Центру, від Півночі до Півдня України — ще не одного «Леонардо да Вінчі». Багатіймо разом!
Немає коментарів:
Дописати коментар