Я торік опублікував спочатку у тижневику «2000» потім в Інтернет-виданнях Росії, Білорусії, Прибалтики й США нариси про розробки-винаходи Олександра Єкимовських. Про бездамбові ГЕС, про теплоелектростанції для недебітних газових свердловин, про водно-вугільні електростанції для вугільних шахт, його спосіб формування тримірного рельєфного зображення з будь-якого плоского графічного малюнка, якому немає аналогів у світі, як по простоті, так і по темпам, якості й дешевизні. Про його каталізатори спалювання природного газу (зверхдешеві каталітичні насадки для газових пальників, що заощаджують до 50% газу, які використають як у побутових опалювальних , так і промислових водогрійних і парових казанах).
За ті публікація я поплатився. Буквально через тиждень мій эмейл залила ріка електронних послань. Вимагали докладного роз'яснення суті його винаходів. Просили дати його координати. Довелося терміново міняти поштову скриньку й провайдера. Ці послання за лічені дні з'їли мою квартальну платню за Інтернет! Послав я в Інтернет-видання Сашині сайт та эмейл і з тих пір вже в нього голова болить. Він від ціеї навали відбився тим, що зробив сайт платним, а на эмейл поставив фільтри. То ж зразу пишу для редакції його координати: Мобільними: 80677172980 и 80935691117 адреса -KNOW-HOW@YEKIMOVSKIKH.COM. Сайт по прізвищу англійською...
За десять хвилин до Нового 2007року, Сашко подзвонив і розповів про скандал із сесією, що не відбулася 28.12.07. На ній повинні були розглядати питання про бюджет, а перед цим заслухати звіт спеціальної комісії, створеної, щоб розібратися з обґрунтованістю тарифів на тепло й кредиту в 25 млн. під всю власність «Львовтеплоенерго» і 5 млн. «Залізничнетеплоенерго», мовляв під закупівлю природного газу у ДК „Газ України”. В бюджеті також виділені кошти для реконструкції й заміни тепловиками радянських котлів на найдорожчі у світі німецькі казани Viessmann, які, до речі, у світовому рейтингу по співвідношенню ціна-якість, на 11місці з 13 найбільших фірм! Хто, як і чому вибрав для Львівщини фірму Viessmann –державна таємниця! Чому наші вітчизняні виробники, які нагороджені престижними міжнародними преміями за якість(Луганський ЗАТ «Термо»; І-Франківський, Хмельницький, Житомирський котельні заводи ) залишилися за бортом, хоча їхні котли коштують на порядок нижче, так само таємниця! І взагалі, на Заході з'явилися вже нові лідери ринку опалювальної техніки і Viessmann до них не відноситься!
Перед початком сесії, на столі кожного депутата з'явився свіжий номер «Львівської газети». Він був «зовсім випадково» розгорнутий на статті «Нас можуть нагріти». В інтерв'ю журналістові «ЛГ», голова створеної спеціальної комісії Олег Породко сказав, що й депутати, і городяни стали заручниками непрозоре прийнятого тарифу, який тепер неможливо переглянути. Він - секретар профільної комісії інженерного господарства міста. Але жодного разу ця комісія не мала можливості довідатися формулу розрахунку тарифів. Але ж перед твердженням тарифів, вони повинні обговорюватися на профільних комісіях! Як розраховувалися тарифи, не можуть толком пояснити й самі тепловики - комісія виявила протиріччя й розбіжності в цифрах і графіках, представлених ними! На думку членів комісії, у тариф на тепло закладені невиправдані пункти. Так, наприклад, уперше за останні роки, тепловики включили в тариф свій прибуток. Крім того - 10% передбачено на загально виробничі витрати, без розшифровки останніх. Але ж не дуже давно депутатська комісія виявила, що, наприклад, водоканал включає в цю статтю й закордонні відрядження «по обміні досвідом» у США , і платне навчання дітей керівництва, і багато іншого...
Найбільше приголомшила депутатів інформація члена цієї спеціальної комісії, гендиректора Міжнародного центру впровадження нових технологій «Теплоцентр Академія» Олександра Єкимовских. Він сказав, що з 334 котлів «Львівтеплоенерго», які є в місті - 235 він може модернізувати максимум за місяць і всього за 3,5 млн. гривень. Імпортні казани він не береться модернізувати тому, що в них КПД максимальний тільки при існуючому режимі горіння природного газу. Хто зна, що в тих казанах накручено і як вони себе поведуть після зміни режиму горіння. У радянських котлах 10- кратний запас міцності, а імпортні може й дворазового не мають. У радянських котлах КПД поступався імпортним тільки через те, що в СРСР прийнято було не на ділі, а тільки на словах, заощаджувати газ.
Його пропозицію в мерії підтримали, а в «Львівтеплоенерго» зустріли в багнети. Звинуватили в тім, що він виступає проти нової техніки, тобто проти прогресу.
Цей «прогрес» у вигляді 4 німецьких чавунних казанів «VITOROND 200» фірми Viessmann можете побачити на горищі - мансарді Львівської мерії. Купили й установили їх за бюджетні 1 200 000 грн. Але так і не підключили, хоча планували їх запустити до 750-річчя Львова. Олександр Єкимовських, до дня 750- річчя Львова подарував свою модернізацію котла НдІСТУ-5 в підвальній котельні мерії. Тепла одного цього старого котла тепер вистачає для надійного обігріву 9 000 м2 приміщень мерії навіть у самі люті, 30 0 С морози! І витрачає цей котел 20 - 60 м3/година газу, обігріваючи при цьому 75 000 м3 будинку мерії з товщиною стін від 1,5 до 2,5 м ! По розрахункових даних фірми «Viessmann» їхній казан «VITOROND 200» , обігріваючи цей об'єм будинку, повинен витратити 30 - 90 м3/година газу , що на третину більше, ніж модернізований старий котел «НдІСТУ- 5», такої ж теплопродуктивності. Навіщо ж потрібні ці чотири німецьких казани за 200 000 Євро й безліч аналогічних казанів місту Львову за гроші городян? Кому це вигідно?
Олександр Єкимовських 12 лютого 2004 р. заснував і зареєстрував МЦВНТ «Теплоцентр- Академія»А 14 лютого 2004 він вже був учасником міжнародної виставки «Аква - Терм – 2004” у Києві . На виставці він особисто вручив самим авторитетним учасникам виставки запрошення-виклик на змагання по створенню найпростішого, самого надійного, самого потужного, самого економічного й найдешевшого опалювального котла. Цей виклик на змагання він вручив представникам фірм Vaillant; Buderus; Junkers; Viesstmann й Wolf, попросивши їх сповістити його, коли вони будуть готові представити на порівняльні випробування свої казани. За три роки крім інформативних листів ніяких повідомлень про готовність до змагань не було! Крім цих фірм Олександр Єкимовських вручив таку ж пропозицію представникові Торговельної Палати ФРН. Все вищесказане було знято на відеокамеру і є в його особистому архіві.
9 жовтня 2006 р. Єкимовських був у Києві і зустрівся із зам. Голови Національного Агентства по ефективному використанню енергоресурсів України А.А.Крутєм, котрий рекомендував йому зробити місто Львів (на базі «Львівтеплоэнерго»), зразково-показовим, у плані економії природного газу, для поширення досвіду на всю Україну.
18 жовтня 2006 р. у Львові почався опалювальний сезон. Напередодні в міськраді була проведена нарада із приводу модернізації котлів «НдІСТУ-5» у котельні міськради й котельні лікарні «Охматдит». На нараді були присутні керівники управління житлово-комунального господарства міста й керівництво «Львівтеплоенерго». Були визначені строки модернізації й проведення випробувань модернізованих котлів.
Після модернізації котла в підвальній котельні мерії, Єкимовських й працівники «Львівтеплоенерго» провели порівняльні заміри теплотехнічних параметрів котла до й після модернізації. Виявилося, що екологічні параметри модернізованого котла сталі кращими в 15 разів, а КПД збільшився до 92%, що й відбито в протоколах замірів.
Олександр Єкимовских уклав договір від імені МЦВНТ «Теплоцентр-Академия» з Київським Державним госп. розрахунковим підприємством « Сертифікаційний випробувальний центр опалювального устаткування», який повинен визначити порівняльні характеристики потужності, КПД й екологічних параметрів випробовуваного котла.
Випробування проводили 4-5 січня 2007 у котельні Львівської мерії. Висвітлювати випробування він доручив мені, за умови, що матеріал буде посланий не тільки у «2000», а й в усі видання, в яких я публікуюся. На випробуваннях були присутні представники «Сертифікаційного випробувального центра опалювального устаткування», фахівці «Львівтеплоенерго» і народний депутат України А. М. Ружицький.
Випробування модернізованого котла в мерії підтвердили, попередні дослідження: екологічність його поліпшилась в 15 разів і будь-які шкідливі викиди продуктів горіння газу – відсутні. КПД складає 92%. Швидкість нагріву котла збільшилась в 2 рази, а потужність в 1,5 рази! Одночасно прийшли до висновку, що для забезпечення 100% обігріву всіх приміщень мерії навіть при 300 морозах, досить цього одного котла. Що ж будуть робити ті, закуплені за шалені гроші, 4 казани «VITOROND 200» загальною потужністю 2 МВт, якщо тепломережа мерії закільцьована й не має виходу назовні? Такої потужності досить для обігріву і мерії, і будинків на площі Ринок, і цілого кварталу поряд, але ж після бетонування площі навколо мерії, прокладка нових комунікацій неможлива!
До того ж ці, закуплені «найкращі, самі економічні» німецькі казани гірше наших старих котлів і в 2 рази гірше модернізованих Єкимовських, хоч і під зав'язку напхані примхливою електронікою!
Спеціальну комісію з тарифів на сесії ще не заслуховували. Перенесли слухання на час, коли будуть вивчені всі матеріали по теплопостачанню. Боюся, що це буде вже після завершення опалювального сезону. Та це однаково нічого не міняє. Якими тарифи затвердили, по таким цей опалювальний сезон нам і жити. При тієї «проклятій» Радянській владі, (можете перевірити по прейскуранті №09-01.»Тарифи на електричну й теплову енергію, що відпускають енергосистемами й електростанціями Міністерства енергетики й електрифікації СРСР , уведеному в дію з 1.06.1967). ціна гігакалорії була =1.98 руб! Якщо перевести в ті долари це =$2,41. Тоді формула розрахунків тарифу була приведена в цьому ж прейскуранту. Тепер вона – комерційна таємниця. І платимо ми тепер за одержувану гігакалорію тепла від 180 до 190 гривень. Тобто, сьогоднішній прожитковий мінімум в Україні становить рівно 2 гігакалорії!
Мене мучить питання - хто нині в Україні думає про інтереси Держави? Єкимовських вже з 2003 штурмує всі урядові кабінети. Ні, його не посилають подалі. Панське кивають: «Подумаємо, допоможемо, будемо рекомендувати, будемо впроваджувати». І на цьому поки все закінчується! Нині прем'єр-міністр уже не виправдує підвищення тарифів на тепло подорожчанням газу. Він вже знає про Сашине НОУ-ХАУ модернізації радянських котлів у котельнях. Якщо тільки у Львові така модернізація може дати економію до 40 млн. кубів газу на сезон, то скільки ж ми заощадимо, модернізувавши ті 50000 радянських котлів, які ще працюють в Україні?
В 2001 р. Комітетом з Енергозбереженню й « УкрНдІінжпроект» було рекомендовано модернізувати казани «НДІСТУ-5» й довести до до 91% КПД, відповідно до розроблених і випробуваних НдІСТУ зразків. Щороку на це виділялися бюджетні кошти. Кошти освоювали, а ремонтом і модернізацією ніхто не займався! І все це вставляється в тариф! За час з 2001року «Львівтеплоенерго» могло заощадити на газі ці відсутні зараз гроші для модернізації тепломереж.
От нещодавно по телебаченню один високопоставлений чиновник стверджував, що свого газу зараз недостатньо для задоволення побутових потреб населення України. Інший такий же високопоставлений чиновник задумливо проголошував головним державним завданням роздержавлення енергогенеруючих і енергопостачаючих підприємств з продажем 100% пакета їхніх акцій у приватні руки. Третій державний чиновник грізно стукав кулаком по столу й кричав, що торік приватні «Облгази» й «Теплоенерго» продавали приватним промисловим підприємствам український газ, що призначався винятково для населення!
Цікаво, що він може зробити тим приватним Облгазам? Адже приватизацію для того і робили, щоб те, що було «нашим», стало «панським»! А у пана - своя рука - владика!
Візьмемо ті ж «Теплоенерго».Якщо вони роблять нам послуги з теплопостачання, то чому ми платимо не їм, а ЖЕКам? Так тому, що завдяки цьому, за наше тепло не відповідають ні ЖЕК, ні тепловики! Гроші, які ми їм платимо, списують і одні, і другі, нічого не роблячи! Бо не інтереси Держави, а інтереси наживи правлять ними! Може, заради цієї приватизації-прихватизації їх і доводять до банкрутства?
На проспекті Свободи, біля площі Міцкевича, замість демонтованих котлів «НдІСТУ-5», встановлені казани «VITOPLEX-100» фірми «Viessmann». Фахівці проаналізували наслідки такої заміни. По витраті газу показники не тільки не зменшилися, а навпаки - збільшилися! Витрати на демонтаж і монтаж обійшлися городянам майже в мільйон гривень! А в „будинку маляти” по вул. Пожарського поставили дешевий Івано-Франківський котел. Гріє він не гірше, а от витрат газу та затрат на нього менше ...
Англія, яка є учасником ЄС, давно вже відмовилась від використання газу, як енергоресурсу і законодавчо встановила кримінальні відповідальність за використання газу для опалення. Ця ж саме чекає в ЄС всі газові опалювальні казани. Може тому нам їх і нав’язують за грубі гроші. Витратимо їх на монтаж, а потім, при вступі в ЄС, повинні будемо демонтувати їх і монтувати електричні. Чи не варто почекати з модернізованими радянськими котлами того часу, коли газові опалювальні котли будуть в нас замінені на електричні і вже з ними входити в ЄС.
Ми галасуємо про необхідність вступу в ЄС. А із чим і ким ми туди ввійдемо? Як злиденні жебраки чи як рівноцінні партнери? Країни ЄС піклуються про власного виробника. Держава охороняє його від інтервенції закордонних товарів. Заохочує енергозберігаючі технології й винахідництво. А що в нас?
Сашко пропонує модернізувати котельні «Теплоэнерго». А замість подяки одержує докір у консерватизмі й опору купівлі нової закордонної техніки. А чому вважається прогресивної закордонна, а не наша техніка? Розповім на власному прикладі. Наприкінці 70-х я працював в. о. головного інженера Раменського експериментального підприємства Кремлівської РПС. У нас апробувалася закордонна техніка. Отож за те, що ми придбали шинково-консервну лінію фірми «Міттельхойзнер і Крупп», чиновникам, що брали участь у укладенні контракту на закупівлю її сплатили особисто 10% комісійних від вартості контракту. Думаю, з тих часів звичаї не змінилися. От у газеті «Электротема» №22 від 28.11.2006 я прочитав виступ Євгенія Сухина(Голова Національної агенції з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів(НАЕР) « Дивлюся з оптимізмом у майбутнє энергоэфективних технологій». В кінці він каже: «Безсумнівно, необхідно проводити наукові розробки в царині вітрової, сонячної, геотермальної енергетики, але для цього потрібно залучати закордонні інвестиції. Зараз деякі німецькі компанії готові нам поставляти вітрові установки в лізинг зі строком окупності 15 років. Закордонне устаткування дорожче, зате ефективніше».
Точно такими ж словами колись відхилили мою пропозицію поставити на Раменському ЕМПП шинково-консервну лінію, укомплектовану нашим, радянським устаткуванням. Установка її коштувала б всього 20 000 руб. Замість її закупили 4 Круппівські лінії( Черкаси, Береза, Тарту,Краснодар), заплативши за їх 5 000 000 перевідних рублів, зате одержавши особисто 500 000 комісійних!
До слова буде сказано, що модернізований котел «ДКВР-14» на цукровому заводі в Томашполі (Вінницька область) заощадив природного газу за цей сезон цукроваріння на 350 000 гривень, при ціні газу за 1000 кубів 765 гривень. При цьому на виході з котла було 4500С,( раніше був максимум 3700С) що додало пари для турбоелектроустановки й для випарки цукру.
У містечку Городківка Вінницької області на цукровому заводі, що належить старшому Дорошенко, Сашко модернізував одну жомосушарку ( другу залишили для порівняння). Економія газу за сезон склала 320 000гривень при тих же самих цінах на газ.
І це тільки перші результати конкретних Сашиних впроваджень, які можна побачити й перевірити!
Сашко винахідник від Бога. Його винаходу могли б забезпечити энергонезалежність України. Він не женеться за грішми. Готовий працювати майже безкоштовно! Те, що його винаходами цікавляться, я відчув на власній шкірі, вірніше на своїй поштовій скриньці. Чому ж ним не цікавляться ті, хто повинен цим займатися? Чому державні чиновники ставлять йому ціпка в колеса?
Та тому, що добробут нашого чиновника абсолютно не залежить від стану галузі, що він курирує. Не залежить і від добробуту народу, за рахунок якого він живе. І поки такий стан буде зберігатися, не бути нам Великою Державою. Саме через це нас уже не 52, а 46 мільйонів і за рівнем заявок на виїзд у США ми стоїмо на 3 місці, відстаючи тільки від Бангладеш і Нігерії! Та якщо таких, як Сашко в нас не залишиться, то чи не стане Україна знову „Малороссиею”?
К.т.н.Володимир Сиротенко(Вербицький)
Немає коментарів:
Дописати коментар